Дмитро Кузьменко

Diana Wynne Jones. Howl's Moving Castle, 1992.

Видання: Вінн Джонс, Діана. Мандрівний замок Хаула / переклад Андрія Поритко. – Львів: Видавництво Старого Лева. – 2008. – 352  

Анотація: У «Мандрівному замку» зла відьма перетворює Софі на старезну бабусю. Дівчина потрапляє в таємничий замок чарівника Хаула і укладає угоду з вогняним демоном, завдяки якому i рухається замок. На шляху до звільнення від закляття Софі доведеться розгадати багато загадок та побороти численні перешкоди. 

Моє враження

Початок мені надзвичайно сподобався. По-перше тим, що там все зовсім по-іншому, аніж у аніме Міядзакі. По-друге, своїм гумором і дуже жіночним стилем оповіді. Причому у хорошому сенсі слова, бо є ж термін «жіноча проза» зовсім з іншим ідейним навантаженням.

Далі стало трохи нудно. Історія про демона мене зовсім не захопила, але потім, коли з’ясувалося куди ведуть двері з чорною міткою, інтерес повернувся і вже тримався до кінця. Дуже якісна і добротна книга, хоч є кілька слабких моментів. Наприклад, не зовсім зрозуміло чи розбивання сердець Хаулом було наслідком його угоди з демоном, чи це у нього такий характер – а від цього залежить ставлення до персонажу. Простежуються деякі глибинні ідеї – природа зла у людини, думка про те, що в основі кожна людина все ж добра.

Цікаво, що фільм Міядзакі, настільки я його пам’ятаю, зовсім про інше. Там зовсім інші акценти, інші ідеї, інша атмосфера. При цьому не гірша (і, мабуть, не краща), а просто зовсім інша. Це ніби два різних художніх твори, обоє з яких варто подивитися і почитати відповідно.

"Шедевр" із певною натяжкою.