Дмитро Кузьменко

Опубліковано: Частина І. - Релігія в Україні. - 21 жовтня 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2241-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-i.html; Частина ІІ. - Релігія в Україні. - 2 листопада 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2282-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-ii.html.

Зводити проблему мови богослужінь в Україні лише до вибору між церковнослов’янською та сучасною українською неправильно. Таке невиправдане спрощення неминуче призводить до розуміння цієї проблеми як конфлікту між консерватизмом і модернізмом, традицією і нововведеннями. Насправді ж проблема лежить значно глибше.

У сучасній Українській Православній Церкві богослужіння звершується церковнослов’янською мовою, яку часто просто звуть "слов’янською". Цією мовою складені всі молитви. Для більшості православних українців, як україномовних, так і російськомовних, ця мова більшою чи меншою мірою є незрозумілою. Навряд знайдеться хоча б один віруючий без філологічної чи духовної освіти, який зможе впевнено сказати, що під час служби він розуміє геть усе. Звідси і постає питання перекладу богослужінь та інших текстів на сучасну мову.

Статус проекту: завершено
Період: 2002-2003
Автор: Дмитро Кузьменко
Науковий керівник: доц. Наталія Петрівна Дарчук
Наукові консультанти: Віктор М. Сорокін (програмування), доц. Тетяна О. Грязнухіна (теоретичні засади), к.т.н. Тетяна П. Любченко (організація матеріалу).
Установи: лабораторія комп'ютерної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Т.Шевченка; Мовно-інформаційний фонд АН України

Робота над цим проектом проводилась у рамках написання бакалаврської роботи. Проект включав загальне описання механізмів автоматичного (програмного) синтезу словоформ, створення діючої програми для такого синтезу та лінгвістичної бази даних для синтезу словоформ англійського іменника і дієслова.

Опубліковано: Studia Linguistica. Vol. II. — К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. — С.: 214-219.

Пояснювальна записка

до магістерської роботи

"Лінгвістичні моделі впливу художнього тексту на свідомість" (2004)

студента V курсу магістратури

відділення української мови та літератури

Кузьменка Дмитра Федоровича

Дмитро Кузьменко, студент IV курсу відділення української філології Інституту філології КНУ ім. Т.Шевченка

Повна назва статті: Формальна класифікація парадигм і синтез словоформ англійського іменника (для системи українсько-англійського автоматичного перекладу).

Опубліковано: Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 403 с. - С.: 142 - 144.

Частиною будь-якої системи автоматичного перекладу є формальне представлення парадигматики, тобто набору граматичних форм у межах граматичного класу. Це необхідно, по-перше, для укладання парадигматичних класів, що використовуються і в автоматичному морфологічному аналізі, і в синтезі. По-друге, щоб укласти класифікацію, позначивши кожну граматичну форму і граматичний клас певним кодом, що використовуватиметься протягом всього процесу перекладу.

Граматичний клас – це формальний аналог поняття "частина мови". Відмінність полягає у функціональному підході до їх виділення. Тому, наприклад, іменники поділятимуться на два граматичних класи – власні та загальні назви, а прикметники, дієприкметники, порядкові числівники складатимуть один граматичний клас – ад’єктивів.

Парадигматичний клас – це слова, парадигма яких містить однакову кількість граматичних форм, що утворюються за однаковим принципом стосовно синтетичних і аналітичних мовних засобів. Для синтетичних форм це буде однаковий набір флексій, однакові буквенні і позиційні зміни.