Дмитро Кузьменко

Опубликовано: Кузьменко, Дмитрий. "Единство братских народов" и ересь этнофилетизма // Притвор. — 30 ноября 2009. — http://www.pritvor.kiev.ua/news_1/30112009114534/.

Перевод с украинского языка выполнен для сайта "Притвор". Украинский оригинал статьи опубликован на сайте "Религия в Украине".

В последнее время активизировалась пропаганда различных идеологических и политических штампов, которые зачастую привносятся и в Православную Церковь. Несмотря на осуждение Священным Синодом УПЦ «политического православия», на явные расхождения декларируемых политических идей с православным вероучением, окончательно это нездоровое явление в Церкви не было преодолено. Более того, в последнее время даже официальная риторика Московского Патриархата, а именно высказывания патриарха Кирилла, начали носить откровенно политический и сомнительный с точки зрения православной экклезиологии характер. Не повторит ли «Третий Рим» судьбу Первого? Этот вопрос сейчас беспокоит многих православных верных в Украине и за ее пределами.

Опубліковано: Кузьменко, Дмитро. РЕПОРТАЖ: Патрологічна лекція архієпископа Іларіона (Алфєєва) у Києві // Киевская Русь. — 27 листопада 2009. — http://www.kiev-orthodox.org/site/events/2130/.

24 листопада у Києво-Могилянській академії відбулася відкрита лекція архієпископа Іларіона (Алфєєва). Владика Іларіон - голова відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, вікарний архієпископ Волоколамський. Однак в наукових колах він відомий не як церковний адміністратор, а як визначний патролог, доктор філософії Оксфордського університету, автор багатьох патрологічних та богословських книг ("Життя й вчення святителя Григорія Богослова", "Православ'я", "Таїнство віри" тощо), перекладач з давньосирійської мови.

Опубліковано: Релігія в Україні. - 18 жовтня 2009. - http://www.religion.in.ua/main/daycomment/2509-yednist-bratskix-narodiv-i-yeres-etnofiletizmu.html.

Див. також російський переклад.

Останнім часом активізувалася пропаганда різноманітних ідеологічних та політичних штампів, які нерідко привносяться і в Православну Церкву. Незважаючи на засудження Священним Синодом УПЦ "політичного православ'я", явні розбіжності декларованих політичних ідей з православним віровченням, остаточно це нездорове явище у Церкві подолано не було. Більш того, останнім часом навіть офіційна риторика Московського Патріархату, а саме висловлювання патріарха Кирила, почали носити відверто політичний і сумнівний з огляду на православну еклезіологію характер. Чи не повторить "Третій Рим" долю Першого?.. Це питання нині турбує багатьох православних вірних в Україні та за її межами.

Опубліковано 1: Частина І. - Релігія в Україні. - 21 жовтня 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2241-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-i.html; Частина ІІ. - Релігія в Україні. - 2 листопада 2009. - http://www.religion.in.ua/main/2282-problema-bogosluzhbovoyi-movi-v-upc-chastina-ii.html.

Опубліковано 2: Кузьменко Д. Проблема богослужбової мови в УПЦ // Релігія в Україні: Огляд публікацій. — Випуск другий. — К.: Майстерня книги, 2010. — С.: 255-263.

Зводити проблему мови богослужінь в Україні лише до вибору між церковнослов’янською та сучасною українською неправильно. Таке невиправдане спрощення неминуче призводить до розуміння цієї проблеми як конфлікту між консерватизмом і модернізмом, традицією і нововведеннями. Насправді ж проблема лежить значно глибше.

У сучасній Українській Православній Церкві богослужіння звершується церковнослов’янською мовою, яку часто просто звуть "слов’янською". Цією мовою складені всі молитви. Для більшості православних українців, як україномовних, так і російськомовних, ця мова більшою чи меншою мірою є незрозумілою. Навряд знайдеться хоча б один віруючий без філологічної чи духовної освіти, який зможе впевнено сказати, що під час служби він розуміє геть усе. Звідси і постає питання перекладу богослужінь та інших текстів на сучасну мову.

Література другої половини 19 століття — умовний період в історії літератури від середини 19 століття до 1890-х років. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою реалізму у Західній Європі та Росії, подальшим розвитком романтизму, складним комплексом змішаних романтично-реалістичних систем у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, у США. В більшості країнах Сходу і Африки домінують ідеї просвітництва, але в найбільш розвинених літературах (японська, турецька) проявляються і нові течії романтизму та реалізму. У ідейному вимірі на західну літературу цього періоду значний вплив справила філософія позитивізму, а також тогочасні наукові відкриття, а на літератури Сходу — нові течії ісламу.