Дмитро Кузьменко

Пояснювальна записка

до магістерської роботи

"Лінгвістичні моделі впливу художнього тексту на свідомість" (2004)

студента V курсу магістратури

відділення української мови та літератури

Кузьменка Дмитра Федоровича

Предметом нашого дослідження були лінгвістичні моделі впливу на свідомість. Під лінгвістичними моделями впливу ми розуміємо певні стійкі конструкції, що мають мовну форму вираження, наявність яких у текстах спричиняє певний вплив на свідомість читача.

У наш час активізувались дослідження у галузі впливу на свідомість, маніпулювання свідомістю. Як правило, ці питання розглядаються у площині реклами та PR, також вони цікавлять військових, психологів та психотерапевтів. Найбільш продуктивним підходом до таких експериментів є нейро-лінгвістичне програмування (далі НЛП), його використовують майже всюди, де досліджується вищезгадана тема.

У площині художньої літератури ці питання, настільки нам відомо, ще не розроблялись. У цьому полягає новизна та актуальність нашої роботи.

Перш ніж переходити до пошуку конкретних способів впливу художнього тексту на читача, необхідно було детально розглянути всі теоретичні аспекти даної проблеми - текст, комунікативний акт та НЛП-технології. Після розгляду цих питань, була проведена й практична робота для їх підтвердження. Проте вона має ілюстративний характер, бо обсяг дослідження не дозволяє проаналізувати текст, більший за кілька сторінок. Звідси й завдання, що ми ставили перед собою - побудувати теоретичні підвалини для подальших досліджень у цій сфері, окреслити основні напрямки та методи роботи, зокрема й виділити основні типи моделей впливу на свідомість.

При розгляді тексту ми використовували структурний метод аналізу, зокрема спирались на концепцію французького структураліста Ролана Барта, що описав формальну структуру тексту як явище культури (дискурс). Було виділено три рівні тексту - рівень функцій, рівень дій та рівень оповіді. За основну одиницю тексту ми визначили функцію - найменшу неподільну одиницю сюжету, що пов’язана з іншою відношенням кореляції.  Також була проведена класифікація цих одиниць. Залежно від типу кореляції ми поділяємо їх на дистрибутивні (корелюються з одиницями цього ж рівня) та інтегративні (корелюються з одиницями вищих рівнів). Вони, у свою чергу, теж поділяються. Дистрибутивні одиниці бувають опорними (відкривають, або закривають альтернативну можливість для подальшого ходу дії) та допоміжними (заповнюють простір між опорними). Інтегративні одиниці поділяються на звичайні ознаки (розкривають характер людини, емоційний стан, атмосферу дії) та інформативні ознаки (ідентифікують людей та події у часі і просторі). Нам необхідно було визначити ті елементи тексту, які ми розглядатимемо в аспекті впливу на свідомість. У результаті цієї частини дослідження, ми отримали необхідну методологію для виділення елементів тексту як художнього твору. Передовсім нас цікавив рівень функцій та власне функції, що є його основними одиницями

У наступному розділі ми перейшли до аналізу комунікативного акту, що відбувається за допомогою тексту. Модель "Автор-Текст-Читач" ми намагались розглядати у кількох аспектах - психологічному, лінгвістичному, літературознавчому. Проте найбільш формально і точно ця модель розглядається у теорії інформації. Саме цю модель запозичили інші науки, що зачіпають комунікативний акт - від семіології до структурного літературознавства. Ми обрали варіант, що був запропонований італійським семіологом Умберто Еко. Автор розглядається як адресант, при цьому у його свідомості знаходяться і джерело інформації, і передавач інформації. Текст є сигналом, тобто закодованою інформацією, що посилаються до адресата. Читач є адресатом інформації, його свідомість приймає сигнал, декодує його та реагує на отриману інформацію, якщо це потрібно. Нам необхідно було розглянути, яким чином відбувається вплив на свідомість адресата у межах комунікативного акту, у яких частинах цього процесу можна свідомо регулювати цей вплив. У результаті цієї частини дослідження, ми визначили загальну картину впливу на свідомість, а також відзначили важливі процеси кодування і декодування сигналу (тобто створення і сприйняття тексту). Їх можна розглядати з лінгвістичної точки зору, і саме вони грають важливу роль у сприйнятті тексту.

У третьому розділі ми розглянули ці процеси кодування та декодування з точки зору нейро-лінгвістичного програмування (НЛП). Процес кодування при цьому буде процесом перетворення глибинної структури (думка) у поверхневу (власне текст). НЛП використовує трансформаційну граматику Ноама Хомського, саме він вперше виділив основні типи трансформацій, що відбуваються під час переходу від глибинної до поверхневої структури: узагальнення, викривлення та опущення. Знаючи про ці трансформації, ми можемо, аналізуючи текст (або усні слова), відновити глибинну структуру висловлювання, а через неї побачити модель світу адресанта.

НЛП виходить з того, що психологічні проблеми індивіда пов’язані з обмеженою моделлю світу, і для того, щоб звільнити його від них, потрібно розширити цю модель, внести до неї новий позитивний досвід. Саме для цього і створювались методології НЛП з впливу на свідомість пацієнта, тобто адресанта. Проте ці методології можна використовувати і в зворотному напрямку. А саме: знаючи про ті трансформації, які відбуваються у свідомості кожної людини, можна створювати поверхневу структуру висловлювання (текст) такою, яка активізуватиме ці трансформації і вноситиме якусь інформацію до досвіду індивіда поза його свідомістю. Цю інформацію він не осмислюватиме, бо її не буде у поверхневій лінгвістичній структурі - у буквальному змісті тексту.

Метою дослідження було знайти способи впливу на свідомість читача. У результаті цієї частини роботи ми знайшли лінгвістичні способи впливу, які описані у моделях НЛП. Ми розглянули їх у зворотному напрямку і виділили ряд досить формальних моделей впливу на свідомість читача, що мають лінгвістичне вираження. Це, наприклад, використання кванторів загальності, що пов’язані з трансформацією узагальнення, за допомогою цього можна змусити адресата сприймати якийсь факт як загальновідомий і безсумнівний ("Його ніхто не розуміє"). Ще однією моделлю є опущення джерела інформації, коли не вказується до моделі світу кого відноситься дане судження і воно стає всезагальне ("Без сумніву, він ідеальний кандидат"). Важливою моделлю є номіналізація, коли приховується процесуальність дії і адресат сприймає процес як стан, тобто як щось, на що неможливо вплинути чи змінити ("Вона знає про свій страх перед темрявою", замість "Вона знає, що боїться темряви"). Загалом ми виділили одинадцять таких моделей, що, звичайно, є лише невеликою часткою існуючих.

Практична частина роботи була проведена на ключовому фрагменті роману "Ловець у житі" Дж.Д.Селінджера. Причина, чому для аналізу було обрано іншомовний текст, полягає в тому, що в українській літературі не існує тексту, що відповідав би всім вимогам, які ми перед собою ставили. Основні з них: значна популярність серед мас і одночасно художня цінність тексту, мультикультурна і позачасова популярність тощо. У процесі дослідження виявилось, що моделі впливу не сильно залежать від конкретної мови, як і глибинні структури. Оскільки ми проводимо не літературознавче дослідження, а лінгвістичне, то для нас також несуттєво чи є матеріал оригінальним текстом, чи перекладом. Ми могли б провести аналіз і на англійському тексті, але вирішили, що краще це зробити на українському перекладі, оскільки дослідження проводиться в рамках української філології.

Таким чином, ми досягли мети нашої роботи - побудували узагальнену теоретичну модель впливу на свідомість, описали основні лінгвістичні моделі впливу та проілюстрували принципи їх виділення у художніх текстах. Результати дослідження можна використовувати у літературознавстві, психології та в комп’ютерному моделюванні.