Ґранд Будапешт

Прекрасний фільм.

Дуже радий, що нарешті вибрався у кіно після піврічної перерви. Й одразу на такий шедевр. Не гадав, що Вес Андерсен зможе стрибнути вище "Королівства Повного Місяця", але тут він точно не опустив планку. Взагалі це дуже дивно, бо його ранній фільм "Сімейка Таненбаумів" мені зовсім не сподобався. Але от ці два останніх - це щось неймовірне. Напевне відтепер він буде другим після Джима Джармуша живим режисером, на кожен наступний фільм якого я чекатиму з нетерпінням. Він обігнав навіть Жан-П'єра Жене.

Це чудовий високоестетичний фільм, при цьому цілком комерційний, мейнстрімовий та іронічний. Мене дуже надихають режисери, яким вдається знімати глибокі речі у мейнстрімі. Набагато важче нести красу і серйозні ідеї у широкі маси, аніж тусити у своєму вузькому артхаусному андеграунді. Хоча артхаус я теж люблю.

Ідея фільму, як на мене, це своєрідна ода справжнім європейським цінностям, які підносяться химерним чином - через зворушливе висміювання. Ми сміємося над цим усім, але розуміємо - що це і є краще, що є в Європі. Тут виринає ніби якийсь архетипічний образ Європи, який захоплює і надихає нас всіх, хто вважає себе європейцем.

Особливо класно, що Андерсен показав - серце Європи у ХХ столітті змістилося на схід. Зараз Чехія, Словаччина, Польща і Прибалтика більш європейські, ніж Франція чи Британія. Хоч, можливо, це моє суб'єктивне враження.

Однак у будь-якому разі центрально-східна Європа має свій неповторний шарм, і цей шарм показаний у цьому фільмі. І особливо приємно, бо це все близько і нам українцям. Росіяни вже навряд чи це все зрозуміють, але ми розуміємо. Я принаймні. Фільм ностальгічний для західної Європи, але для нас це не ностальгія, у нас у зародковому стані є всі ці речі. Мені одразу згадується Львів з маленькими затишними готельчиками, кав'ярнями, зі своєю нехай мінімальною, але все таки культурою і традиціями сервісу. Щось подібне цілком можна було би зняти про Львів, Ужгород чи Чернівці. І точно не можна було би зняти про Москву чи Санкт-Петербург.

Чудовий фільм, неймовірно красивий візуально, з дуже стильною і незвичною центральною композицією кадру (як у всіх фільмах Андерсена, здається), з величезною кількістю усіляких дрібничок, алюзій і натяків, і ще з прекрасними відомими акторами, які ніби очищують свою карму, забруденену зйомками у всілякій дурні. Майже як у фільмах Жене, тільки більш вишукано і серйозно.

Як при перегляді "Королівства Повного Місяця" хотілося сказати "ось це і є справжні Штати", так тут хочеться сказати "ось це і є справжня Європа".

Жаль, що таких світлих і добрих фільмів про справжні цінності знімають так мало.