Вже давно збираюся написати свою «концепцію» творчості. Однак у мене немає концепції як такої (як і у близьких мені ідейно друзів-художників), проте у нас є бачення, віжн. Від концепції воно відрізняється природністю, неформальністю і нештучністю. Це не план «що і як слід робити» чи спроби притягнути за вуха якісь ідеї, це щирий і простий опис того, що я наразі роблю, що я хочу робити, що мене надихає і приваблює у мистецтві, які реальні, а не надумані, джерела творчості, які прийоми і техніки використовуються. На цей конкретний момент.
Написане нижче стосується у першу чергу образотворчого мистецтва, але воно також вірне і стосовно моїх серйозних літературних текстів, з яких наразі опубліковано тільки два оповідання: «Уйгурстанська історія» і «Доки не пробудить мене голос твій». Все інше є простою белетристикою, написаною більше для розваги, яку я дуже люблю, але... Деякі намальовані мною академічні постановки чи рисунки гіпсів я теж страшенно люблю, і людей вони іноді захоплюють набагато більше ніж серйозні сюжетні композиції, однак... то трохи інші речі.
Це лише перший начерк бачення, вірогідно я його ще розширюватиму.
* * *
Загальний духУ творчості я надаю перевагу тонким нюансам і переживанням, позначеним справжністю і непідробністю. Люди у сучасному світі розучилися відчувати і помічати справжні відтінки та деталі. Дуже часто все зводиться до чорно-білих крайнощів, доведених до абсолюту. Надмірно загострені переживання у творах мистецтва притуплюють відчуття, і це погіршує здатність помічати відтінки реального життя. Стараюся зображати прості речі, які пов’язані з людиною, її внутрішнім світом, її місцем у світі.
Тематика
Особливу увагу приділяю проблемам існування жіночності у сучасному світі, зокрема психотерапевтичним аспектам (аніма і її проекції; трагедії природної жіночості, яку руйнують патріархальні та/або феміністичні стереотипи; пробудження жіночності у підлітків), соціальним (проблеми самореалізації і самоактуалізації жінки в сучасному суспільстві; проблема педофілії; проблеми міжгендерних стосунків) тощо.
Пожежі, 2013
Ідейні та естетичні джерела
Наразі ідейними джерелами творчої практики є філософія діалогізму (Мартін Бубер), пізнього християнського екзистенціалізму (Йоан Зізіулас), гуманістична психотерапія та переосмислення літератури і мистецтва Середніх віків і Відродження. Через кінематограф та анімацію суттєво вплинули деякі ідеї японської естетики, зокрема mono no aware та wabi-sabi.
З сучасних художніх напрямків та естетичних теорій близькими є деякі елементи гіперреалізму, а також такі споріднені між собою явища як «нова щирість», метамодернізм, ремодернізм, пост-постмодернізм (пост-мілленіалізм) і под.
Значний вплив справила творчість Жана Вермеєра, Хорхе Луїса Борхеса, Патріка Модіано, Тео Ангелопулоса, Джима Джармуша, Арона Візенфельда.
Монада, ч. ІІІ: Буття / Діалог (2012)
Техніка
Використовую класичні академічні графічні техніки (як правило, неестампні), що дозволяють створювати впізнавані фігуративні образи, які місцями тяжіють до гіперреалістичності, а місцями до символічного узагальнення і фігуративного мінімалізму.
При цьому повністю відкидаю схильність радянського і пострадянського академізму зациклюватися на технічній якості при кричущій поверхневості і банальності ідейного та сюжетного змісту. Для мене первісною є саме ідея та історія, які мінімальними засобами вираження розповідає робота. Історія завжди більша за роботу, яка є ніби віконцем у великий світ.
Метою використання класичних технік є спроба продовжити їхній розвиток не у бік більшої технічної досконалості, а у бік внесення їх у сучасний мистецький дискурс, що можливо лише через актуальне ідейне наповнення робіт.
* * *
* * *
Буду дуже вдячним підказкам ідейно близьких вищенаписаному естетичних і філософських напрямків, авторів, праць, чи митців (художників, письменників, кінорежисерів).
